ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ



  • Куратор пленера

  • Посібник

  • Статті

  • Учні

  • "Завдання з пейзажу під час літньої практики: методичні аспекти". Традиції та новації у вищій архітуктурно-художній освіті №9, 2010 р. (автор Мельничук І.Ю.)





    У статті висвітлюються практичні та теоретичні особливості виконання завдання «Пейзажу» під час літньої практики для студентів І—III курсів факультету образотворчого мистецтва. Ключові слова: пейзаж, етюд, сюжет, композиція, мотив, пленер.

    В статье освещаются практические и теоретические особенности выполнения задания «Пейзажа» во время летней практики для студентов І-IIІ курсов факультета изобразительного искусства. Ключевые слова: пейзаж, етюд, сюжет, композиция, мотив, пленэр.

    In the article covers practical and theoretical aspects for fulfillment of tasks «Landscape» during summer practice for students of the І-IIІ courses faculty of fine art. Key words: landscape, scetch, topic, motive, composition, plain-air.


    Постановка проблеми. Пейзажеві у мистецько-навчальному закладі приділяється велика увага, оскільки виконання пейзажу уособлює в собі не тільки навчально-аналітичну, а й художньо-творчу проблему. Загальні техніко-технологічні питання олійного та акварельного живопису розглядаються у численних працях художників та мистецтвознавців [4,6,10,11]; а окремі видання присвячені проблемам композиції в живописі та колориту [1,5,8,9,15]. Безумовно, викладене у зазначених публікаціях стосується і пейзажу, однак власне пейзаж як академічне завдання у навчальному процесі потребує окремої уваги. Ілюстровані альбоми та каталоги творів видатних митців, що відомі і своїми пейзажними творами, дозволяють сформувати уявлення про розмаїття творчих підходів у зазначеному жанрі [2, 7, 12-14, 17]. Однак знайомство з кінцевим результатом не відповідає на численні питання про хід роботи. Тому осмислення специфіки ведення виконання пейзажного завдання на пленері студентами І—III курсів, на яких і відбувається зародження творчого формування молодого художника, є актуальним як у загальнотеоретичному, так і в навчально-методичному сенсі. Завдання запропонованої розвідки полягає у комплексному теоретичному розборі виконання цього завдання та формулюванні методичних рекомендацій.

    Результати дослідження. Для роботи під керівництвом викладача виділяється 12 академічних годин. Під час літньої практики студенти перебувають в оточенні чарівної природи з нюансами її станів, під впливами мінливої погоди, різного освітлення тощо.

    Перш ніж почати роботу, слід визначитись із сюжетом і композицією. Правильний вибір теми спонукатиме до створення певного образу і надасть своєрідних характерних рис пейзажу. Вся увага повинна сконцентруватись на особливостях місцевості, яку потрібно включити в основу композиційної побудови роботи, а також на найбільш типових деталях краєвиду. Іноді заради композиційної цілісності й переконливості відтворення місцевості при побудові композиції варто перемістити певні об'єкти з одного місця на інше, замалювати людей чи тварин або відмовитись від другорядних деталей пейзажу. Про пейзаж судять не тільки за граничною наближеністю до реального мотиву. Для роботи важливі: якість виконання та авторська індивідуальність в осмисленні мотиву.

    Кожний природний мотив надихає студентів на певний образний задум, і звідси випливає настрій роботи: ліричний, романтичний, епічний, героїчний. Колорит є важливою, виразною, домінантою живопису. Освітлення, колір, тональні відношення, загальне звучання роботи, фактура мазка, майстерність подачі - все це залежать від нюансів настрою самого автора. Композиційне вирішення зображуваного пейзажу необхідно розпочати з виконання невеликих підготовчих етюдів. Саме таким шляхом студенти зроблять основний відбір, визначать головну ідею композиції, не промальовуючи окремих деталей.

    Необхідно врахувати повітряно-просторову композицію і передачу простору за допомогою кольору, а також співвідношення предметів різних планів і їхню взаємодію між собою. Студенти передусім повинні визначити лінію горизонту, співвідношення неба і землі, їхню взаємодію, - від цього залежить і образ картини. Наприклад: обрання низького горизонту розкриє через певний настрій неба надзвичайний стан природи, якщо горизонт буде піднято, це підкреслить багатство землі. Педагогу потрібно показати конкретні зразки і їхнє її застосування щодо просторової перспективи кольору:

    - виразність предметів в міру віддалення від глядача слабшає (чим далі розташований предмет, тим він стає туманнішим і розсіяним);

    - сила тональних співвідношень контрастів із віддаленням глядача слабшає (чим далі від глядача міститься об'єкт, тим слабшою є його тонова насиченість).

    Враховуючи усі фактори кольоропередачі, не слід забувати і про невід'ємну залежність від колірної перспективи. Чим далі предмет від глядача, тим його кольорова активність слабша, і він стає холоднішим. Цей візуальний ефект пояснюється накладанням один на одний шарів повітря між предметами у просторі, що створює ефект візуального розсіювання і послаблення чіткості сприйняття форми.

    Завдання викладача-надихнути студентів на творчу самостійну роботу. Важливо переконати, що праця в пейзажному жанрі є серйозним актом самостійної творчості. В ньому студенти в повному обсязі зобов'язані застосувати всі свої знання, і вміння набуті під час проходження літньої практики. Враховуючи певні технологічні якості живопису, студенти із набутим вмінням повинні вести роботу, розрахувавши час, не кваплячись, дотримуючись певних норм (особливо, тих що стосуються пошарового просушування полотна чи нанесення лаку), а також використовуючи певні технічні прийоми. Технологічні методи виконують важливу роль як у досягненні певного колориту, так і загалом в естетичному завершенні полотна. Цей стратегічний арсенал не тільки у даному завданні, але завжди має велике значення. Над своїм твором студенти на кожному етапі роботи зобов'язані терпляче і старанно працювати, враховуючи плин часу і певні зміни в природі. Робота має бути бездоганно продумана, як у композиційному плані, так і в колористичному. (Важливо застосувати самоаналіз, щоб відшукати певні недоліки у роботі. Виправляти помилки слід технологічно грамотно, не завдаючи шкоди полотну).

    Основою образності є почуття і думки молодого художника, стосовно того чи іншого пейзажного мотиву. Характер образу залежить значною мірою від особливостей задуму роботи. Це особливості композиції, колориту і малюнка із притаманними їм художніми факторами.

    Фактори, які впливають на ідейно-емоційне навантаження пейзажу і без яких неможливо розкрити в повній мірі образ мотиву: висота лінії горизонту, побудова перспективи, гармонія і дисгармонія колірних співвідношень, освітлення, ритм колірних і тональних повторів, зображення деталей предметного світу природи, ритмічна або вільна організація лінійних елементів, їхній плавний, круглий або гострий характер, а також формат картини і розміри.

    Провідним засобом художньої виразності може бути колорит, побудований на протиставлені локальних яскравих барв, або на тональних відношеннях зближених колірних нюансів. Одне враження справляє узагальнене зображення, інше - коли студенти намагаються скрупульозно передати до найменших дрібниць нюанси світу природи і довести живописну поверхню до красивого мережива. Всі ці особливості можуть в тій чи іншій гармонії чи співвідношенні співпрацювати і створювати певний образ. Таким чином, інтуїтивне або логічне, самостійне відкриття в роботі тої чи іншої особливості приносить в кінцевому результаті емоційне і моральне задоволення.

    Під впливом природи під час роботи над пейзажем у мистця виникають глибокі переживання й думки. Пленер, являє собою найбагатшу природну майстерню, надає безпосередність сприйняття світу природних форм, кольору, ритмів і звуків, що відбиваються в душі художника. Побачена та відчута краса залишає незабутній відбиток у свідомості студентів й викликає бажання не тільки зберегти нове враження, а й передати його іншим.

    Пейзаж - це не копіювання самої натури. Це створена дійсність, для відтворення якої реальний світ є необхідним стимулом і невичерпним джерелом. Аналогія між сприйняттям зображення і сприйняттям дійсності неможлива вже тому, що в самому реалістичному зображенні натуральне життя назавжди зупинено лиш в одному-єдиному стані. Рух лиш умовно вгадується в зігнутих деревах, у малюнках хмар, гребенях хвиль. Простір розуміємо завдяки більш або менш переконливо побудованій лінійно-повітряній перспективі. В деталях наше око не знаходить багато із того, що створила природа: кожний листок на дереві наділений своєю індивідуальною формою має своє місце під сонцем, багатоцвіття трав чіпляє наше серце і душу не тільки своїми барвами, а й неповторною формою. Тому хоч би якою правдоподібною була картина, бідність зображення порівняно з природою очевидна.

    Таким чином, потрібно узагальнювати малюнок до основних ознак тих якостей, які стали предметом уваги (простір, світло, колір, пластична форма). Одна з цих якостей може стати провідною у роботі. Характерною ознакою в мистецтві пейзажу є простір і передача його за допомогою кольору.

    Для того щоб робота ожила - хмари попливли, річка потекла, - студентам необхідно «впіймати» композиційний момент. У своїй роботі студенти обов'язково мають бути вільними, їм не потрібно писати всі дерева, щоб зобразити парк чи ліс. Не порушуючи правди зображення, можна відступити від буквальної точності просторових відстаней і природних пропорцій' заради більшої виразності і образності краєвиду.

    Виконуючи роботу, студенти повинні не стільки зафіксувати реальний пейзаж, скільки створити його нову реальність, керуючись відомими законами мистецтва. Усі ці закони, композиційні і технічні прийоми вони вивчали і засвоювали на 1-му-З-му курсах і відповідній літній практиці з поступовим ускладненням і вирішенням нових завдань у роботі над пейзажем.

    Хоч скільки би праці не було вкладено в картину, глядач не повинен у ній бачити жодної краплі "поту" художника, вона має дихати свіжістю, виглядати написаною легко і швидко.

    У процесі роботи педагог тактовно допомагає студентам у їхній творчій праці, організовує перегляд робіт, виконуваних під час проходження практики, влаштовує робочі виставки. Таким чином, студенти вчаться не тільки на своїх роботах, а й на працях і творчих знахідках своїх колег. Педагог повинен постійно привертати увагу студентів до першоджерел і тим самим намагатись пояснити суть самої ідеї створення того чи іншого мотиву.

    Висновки. У даній розвідці проаналізовано роль пейзажного жанру під час роботи на літній практиці. Підкреслюється, що величезну роль у роботі над пейзажем відіграє світобачення мистця, його сприйняття даного мотиву, причому сам автор виконує роль творця, він може щось додавати до зображуваного і щось відкидати - головне, створити переконливий образ даного краєвиду. Стаття порушує також непрості питання пленеризму, композиції, колориту, де автор намагається дати чітке пояснення методики ведення його з погляду викладача Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

    Список літератури:

    1. Алпатов В. Композиция в живописи. - М.; Л.: Искусство 1940.

    2. Безхутрий М. М. П. Левченко: Альбом. - К.: Мистецтво, 1984.

    3. А. В. Винер. Как работать над пейзажем масляными красками. - М. : Профиздат, 1971.

    4. Виппер А. В. Материалы масляной живописи / Под ред. И. Э. Грабаря. - М.: Сварог и К, 2000.

    5. Волков И. Композиция в живописи. - М.: Искусство, 1947.

    6. Гринбер Ю. Технология станковой живописи. - М.; Л.: Искусство, 1982.

    7. Лозинський О. Олекса Новаківський (Образотворчі матеріали): мистецький альбом /Остап Лозинський; Ін-т колекціонерства українських мистецьких пам 'яток при НТШ; Національний музей у Львові ім. А. Шептицького: Благодійний фонд "Олекса Новаківський та його мистецька школа". - К.; Львів: Оранта, 2009.

    8. Нюберг И. Курс цветоведения. - М.: Госпромиз-дат, 1932.

    9. Орловский Г. И. Учитесь смотреть и видеть. - М.: Просвещение. 1969.

    10. Ревякин П. П. Техника акварельной живописи. - М.: Изд., лит.-ры по строит.-ву, арх.-ре и строительным материалам, 1962.

    11. Рыбников А. Техника масляной живописи. - М.: Изд. Государственной Третьяковской галереи, 1927.

    12. Сергій Васильківський (1854-1917): Альбом / Національний художній музей України; Авт. вступ, ст. та каталогу Л. Толстова. — Хмельницький: Галерея, 2006.

    13. Членова Л. Г. Федор Григорьевич Кричевський. - М.: Советский художник, 1969.

    14. Членова Л. Г. Олександр Мурашко. Сторінки життя і творчості. Національний художній музей України; Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка. - К. Артанія Нова, 2004.

    15. Шегаль Г. Колорит в живописи. - М.: Искусство, 1957.

    16. Шистер А. Кириак Константинович Костанди. -М, Художник РСФСР, 1975.

    17. Юон К. О живописи. - М.: ИЗОГИЗ, 1937.


      ПРО МЕНЕ

  • Автобіографія

  • Вчителі

  • Виставки

  • Публікації

  • Відео / Фото

  •   ЖИВОПИС

  • Пейзаж

  • Портрет

  • Натюрморт

  • Побутова картина

  • Більше...

  • ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Куратор пленера

  • Посібник

  • Статті

  • Учні (Фото Дипломів)

  •   МАЙСТЕР КЛАС

  • Майтер клас (Фото)

  • Майтер клас (Фото)

  • Майтер клас (Відео)

  • За роботаю (Фото)

  •   ПЛЕНЕРИ

  • Золота підкова 2011

  • Макарів 2011

  • Козичанка 2011

  • Севастополь 2009

  • Конча Заспа 2006

  •   КОНТАКТИ

  • Написати листа

  • Мої контакти


  • All rights reserved. 2017 NABUSElectron